Орфографічний словник української мови. 2005.
жалування — I я, с., розм. Дія за знач. жалувати 1). II я, с. 1) заст. Заробітна платня. 2) іст. Подарунок, винагорода за послуги … Український тлумачний словник
заслужина — и, ж., діал. Винагорода, жалування … Український тлумачний словник
кормлінник — а, ч. У Росії 14 16 ст. – царський намісник, який виконував судово адміністративні функції і не одержував за свою службу жалування з державної скарбниці, а натомість мав право стягувати з люду додаткову данину на своє утримання … Український тлумачний словник
пожалування — я, с. 1) заст. Дія за знач. пожалувати 4). 2) іст. Приношення, пожертвування на користь кого , чого небудь. || Подарунок, винагорода за послуги; жалування. 3) діал. Співчуття, жаль … Український тлумачний словник
ласка — I 1) (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого н.), ласкавість, доброзичливість, доброта, зичливість, теплота, тепло, теплінь, жалування 2) (вияв любови), ніжність, пестощі, пестування, голублення, милування, пещення 3) див. послуга… … Словник синонімів української мови
